Септоріоз і тифулез. До чого ще готуватися агрономам по весні?

Клімат змінюється і на Україні все складніше і більш вимогливими доводиться вирощувати сільськогосподарські культури. Особливо це стосується зернових озимих культур. 
Істотно змінилися погодно-кліматичні умови протягом усього вегетаційного періоду, серед найважливіших чинників - зміна режиму опадів: як кількості, так і часу випадання. Ці виклики вимагають нових технологій і нових підходів в агрономії, переконаний Віктор Швартау, завідувач відділом фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України.

Стан озимих в цьому році

Опади, які спостерігалися протягом жовтня і на початку листопада, значно зволожили верхні шари ґрунту (на глибину до 30 см), що сприяло поліпшенню стану озимих культур. Тільки на Херсонщині і в частині Запорізької області, а також в окремих прилеглих до них місцевостях тривала ґрунтова посуха через відсутність ефективних опадів. Там станом на вказаний період вміст вологи в ґрунтовому шарі був недостатнім (11-20 мм) або незадовільним (1-9 мм).

Обстеження посівів озимих зернових культур, проведене науково-дослідними установами УААН, на кінець першої декади листопада показало, що в кращому стані знаходяться посіви озимої пшениці і тритикале по чорному пару, сівши яких проводився з 10 по 25 вересня. При такій даті посіву рослини знаходяться на II етапі органогенезу, мають щільність 91-97% від запланованої, переважна їх кількість знаходиться в кущистий стані. Одна рослина налічує в середньому 3-6 пагонів, висота рослин - 14-18 см, має довжину листових пластинок від 22 до 27 см, довжина конуса наростання - 0,28-0,3 мм в залежності від сорту, добрива і попередника, а коефіцієнт кущіння - 2,0-2,3. При більш пізньому посіві (близько 5 жовтня) у більшості рослин відзначається лише 3 листа. При посіві 10 жовтня - 2 листи, при посіві 15 жовтня - повні сходи.
Пшениця озима, яку сіяли після непарових попередників, за своїми морфобіологічні показниками в певній мірі поступається озимим, які висівали по кращих попередниках. Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігається при пізніх термінах посіву (5-15 жовтня) після стерньових попередників і соняшнику, де рослини сформували в середньому по 1-2 листи при висоті 9-14 см. 
Тимчасовий перехід середньодобової температури повітря через + 5 ° С в бік зниження відзначався 23 жовтня. Однак, починаючи з 27 жовтня спостерігався підвищений температурний режим, коли температура повітря підвищувалася до 5-10ºС, і рослини озимих зернових культуру продовжили вегетацію.

Яких хвороб слід чекати на озимих

септоріоз пшениці

Погодні умови 2017 року складалися сприятливо для активного розвитку патогенних організмів протягом усього вегетаційного періоду. Цьому сприяли нерівномірність сходів і ослаблення рослин восени 2016 року. Тому минула зима дозволила фітопатогенних мікроорганізмів розвиватися протягом усього вегетаційного періоду і, відповідно, в нинішньому році. 
Навесні значні площі озимих були істотно вражені тифулез. Особливе поширення хвороба набула в Західному регіоні і на сході України. При цьому прояви тіфулеза спостерігалися як на озимому ячмені, так і на озимій пшениці після різних попередників (зернові по зернових, горох, кукурудза, соняшник).
Вчений вважає, що є істотна загроза розвитку тіфулеза в найближчі 3-5 років. Також аграріям доведеться боротися з прикореневими гнилями, а саме ризоктониозом. «Збудники ризоктоніозу постійно поширюються по всій території України, завдаючи все більше шкоди як зерновим, так і просапних культур. Відповідно є необхідність їх контролювати », - зазначив В. Швартау. 
Септоріоз продовжує бути найбільш актуальною проблемою періоду вегетації озимої пшениці і вже почав завдавати шкоди в осінній період. Зокрема, значно збільшилася ураженість Septoria nodorum.

Вибір протруйника

Тіфулез пшениці

Сучасні умови посіву та осінньої вегетації озимих зернових вимагають максимальної точності при використанні як хімічних, так і агротехнічних прийомів, зазначає експерт. «Реалії сьогоднішнього говорять про те, що не можна як поглиблювати посіви, так і загущать їх. Слід створити для рослини всі умови для максимальної реалізації його життєвого потенціалу », - підкреслив Швартау.
Велике значення в таких умовах надається протруйників. Сучасні препарати повинні захистити рослину від хвороб і шкідників, які становлять загрозу не лише на момент осінньої вегетації, а також забезпечити надійний захист від подальших хвороб, що розвиваються протягом зимового періоду. Також важливо вивчати додаткові фізіологічні ефекти, які можна отримати від протруйника. «При протравливании потрібно підбирати комплексні протруйники, стимулятори росту і мікроелементи, щоб дати максимально сприятливі умови для насіння», - додав Микола Цехмейструк, провідний науковий співробітник Інституту рослинництва НААН України.
Важливе значення для отримання високих врожаїв має і науково обґрунтоване використання фунгіцидів. Не слід нехтувати можливими ризиками резистентності. Особливо слід звернути увагу на правильне використання фунгіцидів з хімічної групи карбоксамід. «Слід чітко розуміти, що дана хімічна група дуже схильна до стимулювання резистентності у патогенів. Тому не можна використовувати ці продукти в занижених концентраціях і більш ніж один раз в сезон на кожному полі », - підкреслив Швартау. Крім того, необхідно чітко виділити проблему, яку потрібно вирішити і чітко підібрати необхідний препарат.
«Ми вичерпали базові складові в підвищенні врожайності, тому, щоб успішно конкурувати в ціновому плані на ринку, потрібно збільшувати віддачу з кожного гектара, за рахунок пошуку нових елементів, яким в минулому не приділяли належної уваги», - підсумував Віктор Швартау.