«Чхаючі» рослини поширюють інфекцію

Супергідрофобність листя пшениці дозволяє рослині самоочищуватися. Волога, потрапляючи на поверхню листа, згортається в краплі. Цей процес утворює «зайву» енергію поверхні натягу, яка відштовхує краплі. Вчені даний ефект називають «чханням» або «катапультою поверхневого натягу». В процесі стікання з листової поверхні вода змиває частки бруду, очищаючи рослини.

Дослідження в лабораторних умовах показали, що відштовхувані крапельки вологи підскакують майже на 5 міліметрів. Це дозволяє їх підхоплювати вітру. Краплі, що скупчуються на листках, містять не тільки бруд, але і спори бурої іржі (Puccinia recondita). Цей паразитичний гриб вражає злакові культури в усьому світі і дуже небезпечний для пшениці. За експериментальними даними при «чханні» з хворої рослини розноситься близько 10 спор на годину з площі в один сантиметр квадратний.

Проведені експерименти показують можливість передачі захворювань «повітряно-крапельним шляхом». Одним з пріоритетних напрямків в розробці захисних засобів може стати створення препарату, що знижує гідрофільну здатність листя пшениці, для локалізації зараження полів бурою іржею.