Перший в Україні кооператив без грантів
«Перший ягідний» кооператив на Дніпропетровщині став не тільки першим в цій галузі в області, а й першим в Україні, який заробив без іноземних грантів або фінансових вливань великого агробізнесу.
Конкуренти стали партнерами
Голова зареєстрованого напередодні Нового Року кооперативу «Перший ягідний» (с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської обл.) Андрій Оселедець зізнається: неформальна кооперація ягідників-професіоналів в селі практикується ще з 2014-го. Тоді четверо господарів замість носитися всюди з ідеєю кооперативу взялися за реальні справи: почали спільно закуповувати основні ресурси, налагоджувати логістику і об'єднувати партії товару. Важливим елементом кооперації став і обмін досвідом.
Що цікаво - жоден з господарів не був місцевим, все - приїжджі з міста. Ще цікавіше, що тільки вони (а їх більше десятка, і на даний момент вступили в кооператив всі вони) і були професійними виробниками ягід у великому (4000 жителів) селі. Ні, ягоди в сезон продавало чимало жителів села. Але тільки ті, хто в цьому році об'єднався в кооператив, вирощують ягоди професійно: на крапельному зрошенні, малину - на шпалері і т. д.
Члени кооперативу з науковців Інституту аграрної економіки УААН Українічлені кооперативу з науковців Інституту аграрної економіки УААН УкраїніСтаж в професійному ягоднічестве у всіх дуже різний: від року до 10. Площі у них невеликі - від 0,5 до 2 га, зазвичай - 1-2 га. Зараз у кооператорів разом 24 га ягід: 14 га малини (як літніх сортів, так і ремонтантних), 7 га суниці, трохи ожини і винограду. І ці площі розкидані на відстані до 30 км. За словами голови кооперативу, нинішні учасники «Першого ягідного» можуть зібрати партію малини 60-100 т і 50-60 т суниці.
Ефект від кооперації побачили відразу. Головне, за словами однієї з учасниць, - виробники, які до цього були конкурентами, стали партнерами.
Наприклад, дуже швидко з'ясували, що одні й ті ж перекупники платили їм ціну, яка відрізнялася на кілька гривень, і це за продукцію однакової якості. Тому, встановивши єдину ціну, вже домоглися більш вигідних умов. Великий обсяг партії дозволив ще збільшити ціну реалізації.
Додаткову вигоду принесла реєстрація кооперативу. Адже, створивши юридична особа, власники ОСГ отримали можливість продавати продукцію за безготівковим розрахунком. А це суттєво розширило потенційне коло клієнтів за рахунок роздрібних мереж і великих заморожують і переробних підприємств. Тому зараз кооператив працює з будь-якими категоріями покупців: і з перекупниками, і з переробниками, і з заморозчікамі, і з рітейлом.
«Кооперація дозволила отримати чи не найвищу ціну в Україні по малину в цьому сезоні - 16-20 грн / кг», - розповідає Андрій Оселедець. У той же час відзначає, що навіть при такій ціні на малині кооператори «влетіли». Тому хочуть частина площ розкорчовуються. Основною причиною нинішнього зниження цін голова кооперативу називати не перевиробництво, а узгоджене встановлення цін великими заморозчікамі, які і зробили погоду на ринку.
Від загальних закупівель основних ресурсів кооператори теж отримали дуже істотну вигоду. «Спільно купували крапельне зрошення, добрива. Особисто мені це допомогло заощадити 50% витрат », - розповів Андрій Оселедець.
На агрономічний супровід сподвінулісь тільки разом
Ще одним важливим бонусом від кооперації стала можливість забезпечити професійне агрономічний супровід. «Агрономів-ягідників у нас тут немає взагалі - є тільки на Західній Україні, і коштують їхні послуги дорого», - зазначає голова кооперативу. До того ж багато хто взагалі не хотів займатися такою невеликою групою виробників. «Єдині, хто погодився нами зайнятися, - фірма« АгроАналіз Експерт »з Сєвєродонецька», - продовжує А. Оселедець.
«Заплатити 50 тис. Грн., Щоб фахівці приїхали на кілька днів, поодинці не зміг би ніхто з нас», - додав він. А кооператив заплатив. І кожному з 12 членів кооперативу виконали аналіз грунту, води і на їх основі а також в залежності від вирощуваної культури надали індивідуальні рекомендації по харчуванню та захисту.
Як розповів Андрій Оселедець, консультанти з «АгроАналіз Експерт» порадили вносити комплекс мікроелементів по листу і змінити схему захисту: за одними препаратів рекомендували змінити норму внесення, другі - замінити на більш дешеві, треті - на більш дорогі, але ефективні. «Застосування рекомендацій дозволило підвищити врожайність малини з 8 до 10-12 т / га», - констатував голова кооперативу.
Кооперація дозволила розвинути ще один аспект, недоступний дрібному виробнику - бренд. Члени кооперативу все без винятку брали активну участь в розробці логотипу, покликаного розвивати бренд об'єднання. Втім, головне для бренду - репутація. І над цим теж, як виявилося, легше працювати разом. «Оптові покупці вже побачили, що в нашій ягоді можна бути впевненим, що вона гарантовано доїде до місця збуту, не потече. Це істотно підняло репутацію кооперативу », - пояснює А. Оселедець.
У майбутньому члени кооперативу хотіли б встановити холодильну камеру. Однак поки це, як зізнався голова «Першого ягідного», - навіть не плани, а мрії. По-перше, навіть невелика камера для охолодження і заморожування ягід - на 3 т / добу - коштує 100 тис. Євро, а таких грошей зібрати 12 членам кооперативу неможливо. А якщо набрати в кооператив більше людей - потрібна буде велика камера. По-друге, навіть при підведенні 50 кВт електроенергії в поле потрібно заплатити 150-200 тис. Грн.
Так що поки єдиний стимул для подальшого розширення кооперативу його голова формулює наступним чином: було б людина 100 - можна було б формувати експортну партію і продавати безпосередньо європейському покупцеві.
Успіхи і труднощі
Безсумнівним успіхом можна вважати те, що кооперативу вдалося відпрацювати сезон без грантів або фінансової підтримки. Однак цей шлях виявився дуже тернистим.
Спочатку група людей, які хотіли організувати кооператив, прийшли в місцеву сільраду. Адже чули, що деякі з чиновників був на тренінгах з питань кооперації і навіть були в ознайомлювальних поїздках за кордоном. І коли ягідники з ентузіазмом повідомили, що хочуть створити кооператив, то почули у відповідь: «Створюйте». У сільраді ще й запитали: а які дивіденди від цього буде територіальна громада? Це єдине, що їх цікавило.
І тільки в Кооперативній Академії, створеної нещодавно в м Дніпро, куди звернулася ініціативна група, розповіли, як скласти статут, як зареєструватися. Крім того, Кооперативна Академія повезла людей з Могильова ознайомитися з досвідом діючих кооперативів на Вінницьку, Волинську, Харківську області.
«Це все успішні кооперативи, але всі вони створені під гранти. До того ж багато що залежить від особистості керівника », - ділиться враженнями голова« Першого ягідного ». Але і це дало новоспеченим кооператорам розуміння того, як організовувати і реєструвати кооператив.
Втім, цього виявилося занадто мало. Податківці навідріз відмовилися реєструвати кооператив як некомерційний, тобто таким, яким він і повинен бути згідно законодавства. Тому довелося реєструвати як прибутковий і показувати якусь мінімальну прибуток. А для того, щоб бути платником ПДВ, мабуть, доведеться реєструвати при кооперативі ще і ТОВ. Останні ж нововведення в трудовому законодавстві взагалі деморалізують кооператорів. «Вони абсолютно непридатні для сільгоспвиробництва, де склад сезонних працівників може змінюватися щодня», - зазначає голова кооперативу.
©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу
https://propozitsiya.com/pervyy-v-ukraine-kooperativ-bez-grantov