Субсидування з січня 2019 року може торкнутися агробізнесу!

Субсидування з січня 2019 року може торкнутися агробізнесу. На розгляд народним депутатам поданий законопроект, зареєстрований 20 .09.2018 ініціативною групою, яку очолює заступник голови аграрного комітету Вадим Івченко.

Агросубсідіі відшкодують витрати на паливо і електроенергію не більше 50%. Законопроект регламентує чесний розподіл фінансової допомоги серед невеликих фермерств і великими агрохолдингами. На даний момент основна частина компенсацій дістається останнім.

У минулому році державну допомогу використовували всього 758 з 28 700 фермерств, які обробляють землю площею до 500 гектар. Це 42% від усіх оброблюваних земель, але держбюджетної допомоги їм дісталася тільки четверта частина - 1 млрд грн. Все інше розподілено великим фермерам. До того ж агромагнати добре орієнтуються в експорті та отримують прибуток у вигляді повернення ПДВ. Наприклад, в серпні цього року компенсацію більше 2 млрд грн поділили 10 великих агрохолдингів.

У чинному законі дотаційні кошти на одне сільськогосподарське підприємство обмежуються 150 млн грн на рік. Розмір держдопомоги розподіляється в залежності від сфери, в якій підприємство здійснює свою діяльність і перерахованого ним до бюджету податку (ПДВ). Відповідно, великі обігові кошти - велика компенсація. Так роз'яснення дано UBR.ua адвокатом Вікторією Любич. Вона є керівником практики агробізнесу, нерухомості та будівництва.

За словами експертів зараз не існує чіткого виділення суб'єктів за такими критеріями як розмір, площа оброблюваних полів. Новий законодавчий акт повинен скорегувати цей недолік.

За словами Вікторії Любич новий принцип розподілу дотаційних коштів дозволить в першу чергу розподіляти допомогу дрібним і середнім фермерським господарствам, а потім великому агробізнесу.

З прийняттям законопроекту першочерговими заявками стануть заявки аграріїв, які обробляють до 500 гектарів землі. У фермерів з'явитися можливість контролювати виплати і бачити всіх одержувачів дотацій через відкритий реєстр одержувачів дотацій.

«Розмір держдотації не обмежується, але це не торкнеться фермерств, які виробляють м'ясо свійської птиці та яєчні продукти», - каже В. Любич.

Друге завдання нового законопроекту - збільшити площу землі під зрошення. І в цьому якраз допоможуть агросубсідіі. На думку депутатів саме проблеми поливу призводять до зменшення збору українських зерна на 10 мільйонів тонн на рік, що дорівнює $ 1,5 мільярда прибутку.

Витрати на електрику і паливо для поливних систем перешкоджають нормальному поливу. Новий закон передбачає виділення 200 мільйонів гривень дотаційних коштів для систем меліорації. Нардепи сподіваються законопроектом заманити інвестицій в цю сферу, а це близько $ (2-4) мільярдів.

Вікторія Любич також стверджує, що додаткові гарантії підштовхнуть підприємців залучати більше фінансових потоків для поліпшення меліорації. Поліпшення поливу дозволить підвищити врожайність і примножити дохід.

Агропредпрінімателі позитивно оцінюють законопроект. Але труднощі з дотаціями виникають не тільки на рівні законодавчих актів, а й з місцевою владою і фіскальними службами. Аграріям доводитися «ділитися» держдопомогу, щоб жити спокійно. Ця ситуація штовхає фермерів до відмови від законних благ.

За словами Миколи Стрижака, Президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України, держдотації виділяють, але віддавати не хочуть. «Гроші не встигли потрапити в руки фермера, а представники прокуратури, податкової та служби безпеки України вже на порозі з перевіркою. Держдопомогу тільки зарахували на рахунок, а фіскали негайно вимагають «поділитися». Фермер відмовляється від бюджетної допомоги, аби його не чіпали », - говорить Н. Стрижак.

Бюрократичність процедури отримання фінансової підтримки також відштовхує фермерів. У великих агропідприємств дане питання ведуть юристи. Але Микола Стрижак підкреслює, що в країні багато молодих аграріїв, які захищають свої права і вміють вести діалог з перевіряючими організаціями.